потертий — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
витертий — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до витерти. || у знач. прикм.Потертий, виношений (про одяг). || у знач. прикм. Гладкий від частого тертя … Український тлумачний словник
вутлий — а, е. 1) Який не є надійним знаряддям пересування (про човен тощо); неміцний, благенький. || Який має непривабливий вигляд; старий, потертий, убогий. 2) розм. Якому чогось бракує; слабий, недорозвинутий … Український тлумачний словник
мервистий — а, е, діал. Зім ятий, потертий … Український тлумачний словник
поношений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до поносити. 2) у знач. прикм. Не новий, потертий (про одяг), стоптаний (про взуття) … Український тлумачний словник
потасканий — а, е, розм. 1) Виношений, потертий (про одяг, взуття). 2) Втомлений від безладного, розпусного способу життя … Український тлумачний словник
потертість — тості, ж. 1) рідко. Стан за знач. потертий 2), 3). 2) Натерте місце на тілі … Український тлумачний словник
вутлий — 1) (який не є надійним знаряддям пересування), неміцний, благенький 2) (який має непривабливий вигляд), старий, потертий, убогий 3) (якому чогось не вистачає), слабий, недорозвинутий, кволий, хирлявий, хиренний, хирявий, немічний … Словник синонімів української мови
несвіжий — I 1) (про воду, продукти харчування який довго зберігається і втратив свої природні якості), старий, давній, давнішній; з(а)лежаний, лежаний (який зіпсувався від тривалого лежання й поганого зберігання) 2) (про вигляд людини, її обличчя який… … Словник синонімів української мови
старий — I 1) (який прожив багато років), похилий; перестарілий, перестаркуватий, старкуватий (дуже старий / старіший, ніж треба для чого н.); старезний (який дожив до глибокої старости) 2) ім. (чоловік, що прожив багато років), дід, старець, стариган(ь) … Словник синонімів української мови